Я працюю з дому на комп’ютері, але через те, що я працюю на закордонну компанію, у якої інший часовий пояс, то мені доводиться працювати вночі, з 10 вечора до 4 ранку. Я не можу весь цей час сидіти на одному місці, тому іноді встаю зі столу з комп’ютером щоб пройтися до балкона, виnити кави на кухні.

Я не тупаю ногами, тому що розумію, що всі люди навколо сплять. Ходжу я в шкарпетках, а не цокаю на підборах і туфлях. По суті, шуму я вдома не створюю.

Але тільки моя сусідка знизу так не вважає. Вона постійно сkаржиться на мене в nоліцію, мовляв, у мене щоночі якийсь шум. Вона навіть спеціально викликала наряд поліції, сказала їм, мовляв у мене тут якась дискотека, багато людей, жахлива музика.

Коли nоліція приїхала, то вона зізналася, що якби сказала, що чує кроки, то вони б не з’явилися. Вона зробила так ще пару разів, поки поліція її не оштрафувала за помилковий виклик.

Я якось примудряюся спати вдень, поки всі люди шумлять навколо, на вулиці бігають діти, сусіди голосно розмовляють, у всіх свої справи. Але навіть при такій обстановці я примудряюся заснути. А моя сусідка просто до мене прикопується, їй робити нічого. Я б зрозуміла, якби вона була старенькою з чуйним сном.

Але ж ця жінка, якій трохи більше 40 років. Може, вона просто нещасна, тому намагається хоч якимось чином на себе увагу звернути. Виходить, у неї все дуже nогано.

КІНЕЦЬ.