Син сказав що у нього є дівчина, але вона бої ться познайомити її зі мною, тому що вона незвичайна і не така, як усі. Коли вона увійшла в будuнок, я все зрозуміла.

 

У нас з сином завжди були чудові стосунки. Ми любимо базікати разом, розповідати один одному плітки, ділитися один з одним. Ця звичка у нас залишилася навіть зараз, коли синові вже чимало років, 25 недавно виповнилося. Вечорами ми з Дімою сидимо на кухні, п’ємо чай і розмовляємо на різні теми.

Так ось, останнім часом син був якимось напруженим, відчувала, щось хоче сказати, Та не знає з чого почати. — Синку, ну що з тобою? Ти сам не свій в останні пару днів. Розкажи мені, що на душі? — Ой, мамо. Дякую, що запитала. Так, хочу тобі розповісти дещо. У мене є дівчина, Настя. Ми один одного любимо, збираємося одружитися.

Хочу вас познайомити. — Синку, я так рада. Тоді що тебе турбує? — Мам, Настя незвичайна дівчина. Поруч з нею мені так добре, легко. Вона моя споріднена душа.Тільки, вона не така як всі. — Руkи, нrги, rолова на місці? — пожартувала я. — Так, мам, — посміхнувся син, — вона моє сонце. — Тоді не бачу причини відкладати наше знайомство, — додала я. — Так, я теж. Швидше б познайомити вас. Вона скоро отримає диплом, тоді і розпишемося.

Ми з сином призначили день, я почала готуватися. Вирішила приготувати щось смачненьке і мій улюблений яблучний пиріг. Прокинулася вранці раніше і почала, але весь день думала, що ж так турбувало сина? Як тільки дістала пиріг з плити, двері відчинилися. — Мам, ми вдома. Я поспішила туди і все зрозуміла…

Настуся, невисока дівчина, з маленькими розкосими о чима, які посаджені один до одного близько, з немаленьким носом з горбинкою і з великим ро том. Тільки волосся у неї були розкішні і золоті. Зрозуміло, чому син назвав її»сонцем». — Мам, це Настя. Насть-найкраща мама в світі.

Якби син дізнався, які у мене були в rолові думки … вона була, ніжно кажучи, некрасивою. Дівчина простягнула мені руkу. — Доброго дня, Ірина Павлівна. Діма багато розповідав про вас. Мені дуже приємно. Я просто посміхалася і мовчала, не знала, що сказати. Дівчина продовжила. — Знаєте, чесно кажучи, я дуже нервувала.

Але мені вже затишно у вас, на душі стало спокійно. Ще й пахне моїм улюбленим яблучним пирогом. У цей момент моє перше враження про Настю змінилося. Дівчинка ніби розцвіла у мене на о чах. Такого приємного, ангельського голосу я ніколи не чула. Ми пройшли на кухню, весь вечір базікали і пили чай, вже втрьох. Це був прекрасний вечір, а Настя виявилося дуже позитивною і прекрасною дівчиною.

Мені навіть стало соромно за своє перше враження. Думала, вона не красива? Так вона ангел. Я рада за сина, і що Настя незабаром переїде до нас.

Джерело