Ніна вийшла заміж півроку тому. Молоді живуть з батьками чоловіка. Живуть душа в душу, невістка до батьків чоловіка ставиться з повагою, ті її шанують. До свекрухи у невістки о да єдина претензія.

Та не дає їй готувати. І начебто які проблеми, живи і радій. Але є нюанс. Невістка не може їсти те, що готує свекруха. Дівчина не перетравлює ні смажене, ні жирне, ні молокопродукти.

А у свекрухи меню складається тільки з цих продуктів. Ніна намагається встати до плити, але її спроби різко присікаються. — Я сама, а то ти ще продукти попсуєш, — забороняє їй свекруха. — Тоді навчіть мене, як готувати,

— просить невістка. — Раз мати тебе не змогла навчити, то і я не доб’юся успіху, — парирує свекруха. При цьому вона жодного разу не пробувала куховарство невістки. Ніні доводиться обходитися чаєм з печивом.

— А їсти хочу, а не перебиватися печивом, — скаржиться дівчина чоловікові. — Не переварюю я їжу, до якої звична ваша сім’я. Давай переїдемо жити окремо, знімаємо квартиру . Чи то чоловік передав матері слова Ніни, чи то він сама підслухала.

— От не думала, не гадала, що ти опинишся такою невдячною! — розсердилася свекруха на невістку. — Я тут працюю, намагаюся, а ти з себе будуєш казна-що!

Гидуєш є те, що інші із задоволенням їдять! Замість того щоб вередувати, краще б спасибі сказала. — За що дякую? За те, що змушена перебиватися печивом? Давайте я сама собі готуватиму, — каже невістка.

— Ні! На кухні одна я можу господарювати! — відрізала свекруха… Ніна любить чоловіка, але той її не підтримує. «Може плюнути на все, і піти від нього і від її «турботливої мами», поки дітей ще не наробили?»,- все частіше замислюється дівчина.

Джерело