Моя сестра народилася рік після того, як нашої бабусі, маминої матері, не стало. А я народилася протягом року після того, як не стало тітки, маминої сестри. Коли моя мама розповідала це, я не звертала на це особливої уваги, думаючи, що це частина життя, коли такі речі стаються. А ось коли я доросла і вийшла заміж, звертаючи увагу на дивні знаки, я згадала про цю розмову мами і мене.

Мама розказувала, що мій старший брат народився протягом року після того як померла моєї мами мама, моя бабця. Я ж народилася протягом року вже після смерті маминої сестри, моєї тітки. І коли мама говорила про це, я не звертала на це увагу.

Смерть і народження – невід’ємна частина життя.

Хоча сумно, що хтось помер, та радість народження нового життя принесе трохи втіхи. Ця закономірність життя потребує прийняття. Коли я вийшла заміж, ми жили щасливо з моїм чоловіком. У нас було багато родичів, які жили поруч з нами.

Одного разу ми дізналися про см _еpть його двоюрідного брата, який був молодим, одруженим та мав маленьку дочку.

Це була важка втрата для нашої родини, і ми довго не могли звикнути до того, що його більше не буде з нами. Але потім через деякий час другий двоюрідний брат радів народженню сина, і це стало помітною тенденцією.
Коли людина померла, на цей світ з’являється дитина.

Коли мої діти виросли, стало помітно, що з’являється закономірність: коли хтось помер, то через певний час народжується нова дитина. Наприклад, після смерті мого брата народилися троє дітей, а потім моя донька народила сина, і дочка мого померлого брата – сина.

Катерина теж мріяла про велику родину, але після двадцяти років шлюбу з чоловіком виявилося, що дітей не буде. Надії померли, і стосунки між ними охололи. ЇЇ чоловік зраджував, і коли Катерина дізналася про це, відбулася сварка, яка призвела до розриву їхнього шлюбу.
Катерина не повернулася до батьків, а знайшла собі невеликий будинок, за який платила символічну ціну, щоб мати своє місце для життя.

Катерина провела невеликий ремонт з допомогою свого сусіда, який жив поруч. У той час, коли тато Катерини захворів і помер через місяць. Катерина почувала постійні погані відчуття, але не хотіла йти до лікаря бо боялась, якими результатами обстеження може закінчитися.

Одного разу, вона почула безлад у животі і звернулася до лікаря зі скаргами. Лікар повідомила Катерину, яка сиділа, що вона вагітна три з половиною місяці. Це була радість для Катерини, яка думала, що ніколи не зможе мати власних дітей.

Закономірність тут очевидна, оскільки досвід показує, що такі речі стаються.

КІНЕЦЬ.