Я тітку Риту давно знала, вона моя сусідка по сходовому майданчику. Вона була майже ровесницею моєї мами. Вони навіть в молодості дружили. Пам’ятаю її дуже позитивною і веселою жінкою. Вона завжди пригощала нас з мамою смаколиками, які пекла сама.

У цієї жінки просто кулінарний талант був. Я її шедеври наминала за обидві щоки. Потім я виросла, поступила в інститут і з’їхала в гуртожиток. Але після інституту повернулася в рідну квартиру. Тоді захво ріла мама, я кілька років за нею доглядала, але, на жа ль, її не стало.

Тітка Рита мене підтримувала, а в цей період і втішала. Через кілька років я і сама створила свою сім’ю. У мене чудовий чоловік і двоє дітлахів. Тітка Рита старіла, з часом у неї з’явилася хво роба ніг, їй було важко підніматися п’ять поверхів. Я стала ходити для неї за покуnками і в аптеку.

У мене робота дистанційна, я вдома в основному, тому мені не в тягар було. Жінка мене завжди гаряче дякувала і запрошувала разом попити чаю і поговорити. Вона жінка дуже хороша, мені було шkода, що вона самотня.

Вона безплідна, тому чоловік її в молодості кинув. Це її сильно поранило, і вона більше не намагалася побудувати від носини з чоловіками. Хво роба прогресувала, тітці Риті стало важко довго стояти, тому я їй і з цим доnомагала. Минулої зими вона сильно застудилася і злягла в ліжко.

Я і ліkаря хорошого знайшла і догляд їй належний забезпечила, але їй все одно не давали жодних шансів, бо старенька, імунітет дуже слабкий. Її не стало в кінці зими. Після цього я отримала сповіщення, що жінка заповіла мені велику су му грошей в банку і свою квартиру. Чесно скажу, що на таке я не розраховувала і робила все по доброті душевній.

КІНЕЦЬ.