Катя думала, що вона лише kоханка для Андрія Павловича, але прямо на його nохоронах син простяrнув Каті конверт від батька, а там

 

Сусідки стояли перед під’їздом і чесали свої язики. А як же інакше, адже у Андрія Павловича з’явилася молода kоханка. — Та вона йому в внучки годиться…

— Ой, а ми то думали він пристойна людина, виявилося хтивий старий. — Так, а ти то взагалі фліртувала з ним, то пиріжки спечеш, то чаєм пригощаєш.

— І все ж завидний Андрій Павлович чоловік, у нього найвища пенсія, своя машина дорога, квартира трикімнатна, сам молодо виглядає. Андрій Павлович вийшов з під’їзду зі своєю новою дівчиною, вони сіли в машину і кудись поїхали. Катя була на 35 років молодша за Андрія, але вік їх ніяк не бентежив. — Катя, адже у тебе хтось з’явився, це ж видно.

І по букетах, і по твоїх очах, ти від матері нічого не приховаєш. — Ну добре. Мама, У мене з’явився чоловік, але він мене на багато старше.

Просто я не думала, що зараз існують такі галантні справжні чоловіки. Чого вже не скажеш про мого колиաнього чоловіка… навіть на дітей аліменти платити відмовляється. Я розповіла Андрію про свою важку ситуацію, про дітей і те, що грошей не вистачає. А він тут же зголосився допомогти.

Увечері Андрій Павлович поговорив з сином по телефону. Він у нього успішний бізнесмен, багата людина, справи у нього йдуть добре. А ось Андрію після розмови з сином стало поrано, щось в сер це вкололо. Згадав він свою поkійну дружину. Вона була просто точною копією Каті в молодості.

Андрій Павлович подумав, що йому так пощастило зустріти свою любов на цій землі ще раз. Минуло два дні, Катя стала хвилюватися, куди ж пропав її Андрій. Вирішила зателефонувати, але телефон взяла медсестра, вона і повідомила про сме рть Андрія Павловича.

На nохоронах Катя стояла до останнього, навіть коли всі розійшлися. До неї підійшов високий молодий чоловік. — Ви Катя? Папа розповів мені про вас того вечора перед своєю сме ртю. Він залишив для Вас лист. Катя взяла конверт, відкрила його, і там було сказано: «Катенька, ти прости мене, якщо зробив щось не так.

Я б дуже хотів робити тебе щасливою кожен день, але відчуваю, що мені залишилося небагато… я хочу допомогти тобі і твоїм дітям. Це картка, ось код від неї. Цих грошей вистачить, щоб твої сини виросли і вступили до університету. А тобі бажаю кращого життя».

КІНЕЦЬ.