Дізнавшuсь про сnадщuну бабусі, мама через стількu років відразу вuзнала мене

 
Дізнавшись про спадщину бабусі, мама через стільки років відразу визнала мене
Я була дуже маленькою дівчинкою, коли потрапила до дитя чого будинkу. Батько мій зник безвісти під час вій ни в Афrаністані, а мама не стала його чекати, оскільки вони не давали один одному жодних обіцянок.

Минали роки, а тато не приходив. Мама знайшла собі іншого залицяльника і поїхала з ним. Не залишивши навіть листа бабусі, вона віддала мене в дитя чий будиноk. Мені було лише три роки і тоді я не розуміла, хто ці люди і куди я потрапила.

Чому мама посадила мене на цей високий стілець і пішла? Тільки ось через якийсь час тато повернувся і знайшов мене. Притиснувши мене міцно до грудей, сказав, що дуже довго шукав мене.

Минули роки, тато помер ми ж так мало були разом. Він навіть не встиг дізнатися, що скоро стане дідусем. І ось слідом за ним пішла бабуся. Бабуся-вона була чудовою жінкою. Скільки вона страж дала зі мною, але ніколи не чіпала мене навіть пальцем.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩