Поки я заробляла сину гроші на квартиру за кордоном, він вирішив одружитися з набагато старшою за нього жінкою, до того ж з дитиною! Я сказала, що ніколи не благословлю цей шлюб, але син вперше пішов мені наперекір, заявивши, що я не маю права керувати його особистим життям!

 

А далі син сказав, що йому дуже б хотілося мати батька, хоч і нерідного, щоб він міг потурбуватися про нас, і щоб був поряд зі мною, щоб вирішував мої проблеми, і я не була змушена їхати за кордон на заробітки.

Слова сина мене розчулили, проте я не схилили на бік його Юлі. Я порадилася з подругами й вирішила діяти кардинально. Я дізналася, де живе ця Юля, і виявилося, що вона з нашого рідного містечка (ось чому він більше не наполягав, щоб ми йому купували квартиру в столиці, і тут ця дівчина зіграла свою роль!). Я вирішила піти до Юлі й поговорити з нею.

Я купила смаколиків, декілька недешевих машинок для сина Юля та поїхала. Двері мені відчинила зовсім молода дівчина, принаймні мені так здалося, але виявилося, що то і є Юля! Майже відразу до мене вибіг маленький хлопчик. Він привітався, а потім запитав, чи не для нього ці машинки. Я віддала хлопцеві подарунок, і він почав так щиро радіти й дивуватися, що я не могла не милуватися ним:

– Ой, це саме такі машинки, як я хотів! Пам’ятаєш, мамо, а ти сказала, що в нас на них немає грошей! А бачиш, тепер у мене є такі машинки! А ви, тітонько, чарівниця, так?

– Ні, синку, я не чарівниця.

– Тоді ви – моя бабуся, так? Так, я точно знаю.

І хоч Юля й далі дивилася на мене насторожено, проте запросила на чай. Далі я пам’ятаю, як тільки гуляла в машинки з маленьким сином Юлі. Ми чудово провели час. Син Юлі справді був дуже вихованим, чемним хлопчиком, і з ним мені було так цікаво! А ще він був дуже схожим на мого сина!

Після двох годин гри ми з Юлею все ж таки випили чаю. Я дізналася про її невдалий шлюб (її чоловік виявився точно, як мій), про те, як загинули її батьки, а вона залишилася зовсім сама. Як вона зустріла мого сина й закохалася з першого погляду… Я зрозуміла, що Юля справді дуже вихована, скромна та добра дівчина. І я вже була не проти їхнього шлюбу, та, звичайно, вирішальна роль в цьому належала Артемкові, якого я вже вважала своїм онуком.

Через декілька місяців Юля та мій син одружилися. Зараз Ігор працює, а Юля вже в декреті, ми чекаємо на появу онучки. Я вже не їжджу на заробітки за кордон, я знайшла собі тут роботу й весь час поруч зі своїми дітьми. Тепер я щаслива й дуже радію, що тоді передумала й не завадила щастю свого сина!

Джерело

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩