Перший місяць ініціатива виходила тільки від Тані, а Вася просто дозволяв себе любити. Таня влаштовувала йому романтичні побачення, запрошувала в кафе, водила в кіно і платила за все сама. Вася ж віджартовувався – «хто кличе – той і платить». Таня, засліплена любов’ю, цього не помічала зовсім

 

Зустріла вчора приятельку на ім’я Тетяна, з якою ми раніше разом працювали, і мені згадалося …

Уже через тиждень після працевлаштування наш колектив дав Танькі прізвисько Триндичиха – за неймовірну балакучість і здатність вивалювати на оточуючих просто тонни потрібної і непотрібної інформації.

Вона про свою кличку знала, не ображалася і сама неодноразово говорила: «Я коли довго мовчу, у мене з’являється відчуття, що я зараз лусну!»

Базікати вона могла про що завгодно і з ким завгодно. Улюбленою темою були плітки і розповіді про цивільного чоловіка. Дуже скоро ми дізналися найдрібніші подробиці їхнього спільного життя і частенько дивувалися, навіщо їй здався даний екземпляр.

«Чоловік», назвемо його Василем, був на 22 роки старший Тані. Вона зустріла його на якомусь святі, коли їй було 20 … Закохалася відразу ж, а він тоді навіть імені її не запам’ятав, бо прийшов на вечірку вже добряче веселий.

Після у спільних друзів вона вивідала Васіну адресу і вирушила його шукати. Кілька днів чатувала мужика біля під’їзду, а коли він з’явився на горизонті, без сумнівів підійшла і покликала на побачення. Ось така смілива дівчина!

Вася оторопів, але чинити опір не став – мабуть, молода, симпатична, смутно знайома Таня здалася йому досить цікавою.

Перший місяць ініціатива виходила тільки від Тані, а Вася просто дозволяв себе любити. Таня влаштовувала йому романтичні побачення, запрошувала в кафе, водила в кіно і платила за все сама. Вася ж віджартовувався – «хто кличе – той і платить». Таня, засліплена любов’ю, цього не помічала зовсім.

Через короткий час вона запропонувала коханому з’їхатися. Вася подумав – і погодився. Таня заїхала до нього в квартиру і завзято взялася наводити там порядок – витягла на смітник гори сміття, перепрала штори і постільну білизну, намила вікна, віддраїла кухню і санвузол.

Квартирка заблищала, як пасхальне яєчко, але Василь цього ніби не помічав – продовжував розкидати речі, брудний посуд навіть в раковину не міг прибрати, забував, де попало, гуртки із залишками чаю, від яких залишалися коричневі кола.

З прибиранням не допомагав, до плити не підходив, кран довелося лагодити сантехніку, лампочки Таня вкручувала сама. На роботу Вася ходив справно, але грошей дівчина практично не бачила.

Василь вважав, що у «баб руки діряві», і всі гроші у них витікають крізь пальці, тому видавав Тані певну суму на їжу, а інше витрачав на себе або складав в заначку.

Всі витрати Таня записувала в спеціальний зошит, підкріплюючи записи чеками, а Вася періодично влаштовував їй розбір польотів за нераціонально витрачені гроші.

Подарунки він їй дарував рідко, виключно корисні (каструля, нова швабра, набір для душа) і виключно з приводу. І жодного разу вона не отримала нічого дійсно бажаного або просто для душі.

Хоча ні, одного разу Вася приніс кофту, куплену на найближчому ринку, недбало кинув її Тані і поблажливо сказав: «На, одягнися, а то сама якесь  г… купуєш!» Пам’ятаю, Таня тоді так раділа, хоч і нарікала, що колір у подарунка якраз-таки г…

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩