Тільки у Василя вихідний з’являється, Валентина Іванівна йому телефонує, бо їй потрібна допомога. То розетку поміняти, то шпалери привести з магазину. Я все розумію, але це вже занадто. Після наступного такого “прохання” я не витримала і сказала по телефону свекрусі все, що я про неї думаю. – Він вам що, безкоштовна робоча сила? Хочете його бачити – платіть. Ви ж знаєте як нам скрутно живеться

 

Каже, що, невже я мало добра синові зробила? Що йому, дуже важко раз-два на місяць допомогти приїхати? Не за тридев’ять земель живе. Зате хоч зайвий раз побачимось. Люблю ж його.

Ситуацію розповідаю зі слів матері, так як саме вона ділилася образою.

Але чоловікові про свої розмови, по всій видимості, ні та, ні інша не доповідають. У всякому разі, мати йому нічого не говорила.

Мені здається, що якби до сина довели зміст розмов, то він дружину б спинив.

А як вам здається, повинен син допомагати мамі? Або нема чого їй з проханнями звертатися?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!


Джерело

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩