– А чоловікові твоєму що, голодувати?І взагалі, ти що, знову чай п’єш? Мабуть, з цукром? Не з твоєю вагою себе так балувати! –Ліка встала і покірно пішла до плити. У холодильнику був вчорашній суп і котлети, але Андрій не їстиме недостатньо свіжу їжу. А її батьки подбають про те, щоб їй було за це соромно.

 

Це не було справедливим. Ліка крутилася цілими днями, як могла, намагаючись ліквідувати наслідки синівські набігів. З хлопчиками їй ніхто не допомагав. З принципу. Чоловік начебто втомлювався «на роботі», а батьки просто вважали: сама хотіла – сама і возись. Іноді їй здавалося, що її діти всіх в цьому домі тільки дратують. Два дуже активних хлопчика бігали і лементували цілими днями, заважаючи бабусі відпочивати, дідусеві дивитися телевізор, а татові – працювати за комп’ютером.

Ліка намагалася забирати їх на весь день на вулицю. Але тоді вона часом спізнювалася з приготуванням їжі та з прибиранням. Поверталася під потрійний шквал критики. Андрій жодного разу за неї не заступився. Ще й робив все, щоб не повертатися в їх квартиру. Йому чудово жилося у її батьків.

Загалом, з боку було ясно: Ліка – занадто м’якого характеру людина. Тому і терпіла сім місяців витівки дорогих і коханих. Але в підсумку не витримала.

– Я і хлопчики сьогодні повертаємося в місто, – несміливо повідомила вона одного ранку за сніданком.

Ніхто їй не повірив, а даремно. Ліка зібрала речі і захід зустріла вже у себе вдома. Андрій з ними не поїхав. Написав слідом “тепленьке” повідомлення, яке дружина негайно видалила.

Він взагалі-то був не настільки ідеальний, як думали її батьки. Жити з Андрієм було важко. Допомоги з дітьми від нього було взагалі недостатньо, а дружину він вважав обслугою. П’ятий рік вона не мала права навіть подруг до себе запросити.

Загалом, проживання у батьків зміцнило її рішення. Ліка зібрала всю волю в кулак і зайнялася процесом розлучення. На щастя, ділити квартиру було не потрібно – вона належала дружині і була придбана нею до весілля.

Це був найважчий період в її житті. Хоч і не перше розлучення, але тепер-то вона пішла від батька своїх дітей. Спроба звернутися за підтримкою до сім’ї обернулася несподіваною заявою.

– У нас немає більше дочки! – заявила їй мати. Батько промовчав.

– А я тоді хто?

– Ти – егоїстка, яка зруйнувала сім’ю, зламала життя бідному Андрію і позбавила дітей батька.

Ліці довелося через весь цей абсурд проходити на самоті. Кілька разів дзвонив старший брат.

– Ну, ти їх теж зрозумій, – намагався захистити він батьків. – Вони тільки тебе прилаштували, здавалося б, а ти розлучилася.

Від брата Ліка і дізналася, що чоловік досі живе у її батьків. Знайшли собі другого синочка.

Згодом життя увійшло в свою колію. Діти пішли в садок, Ліка повернулася до улюбленої роботи. Колишній чоловік періодично їх відвідував і справно платив гроші для дітей. Від батьків дружини він все-таки з’їхав, але зв’язок з ними підтримував.

Сама вона до батьків не їздила. Дзвонила іноді. Розуміла, що раз любові до власної дитини немає, то вона і не з’явиться. Коли Ліка це визнала, їй несподівано стало легше. Незабаром навіть з’явився шанувальник, поступово стосунки перейшли в розряд серйозних.

– З батьками знайомити не буду, – вирішила Ліка. – А то і цього «усиновлять».

Автор: did Opovidach

Джерело

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩