– А чоловікові твоєму що, голодувати?І взагалі, ти що, знову чай п’єш? Мабуть, з цукром? Не з твоєю вагою себе так балувати! –Ліка встала і покірно пішла до плити. У холодильнику був вчорашній суп і котлети, але Андрій не їстиме недостатньо свіжу їжу. А її батьки подбають про те, щоб їй було за це соромно.

 

– Ліко, ну що ти розсілася! Не жінка, а лінь суцільна!

Молода симпатична жінка підняла очі від книги.

– Мам, діти сплять, я теж відпочити хочу…

– А чоловікові твоєму що, голодувати?І взагалі, ти що, знову чай п’єш? Мабуть, з цукром? Не з твоєю вагою себе так балувати! Ліка встала і покірно пішла до плити. У холодильнику був вчорашній суп і котлети, але Андрій не їстиме недостатньо свіжу їжу. А її батьки подбають про те, щоб їй було за це соромно.

Вони переїхали в дім батьків на час ремонту у власній квартирі. Ліка, її чоловік Андрій і двоє їхніх синів – чотири і два роки. План був прекрасний – пожити в великому двоповерховому будинку, який розташувався на тихій вулиці впорядкованого селища. Є свій сад, до лісу рукою подати. У місто на машині можна доїхати за півгодини. Просто подарунок! Чоловік працює віддалено. Ліка ще у відпустці по догляду за дітьми. А дітям в селі буде дуже добре.

Планували залишитися на місяць, але відтоді пройшло вже сім. Квартира була готова. Але спочатку батьки не відпускали. Потім чоловік уперся. Сини тільки раділи життю на волі. Одній їй було погано – хоч з дому тікай.

Її стосунки з батьками ніколи легкими не були. Ліка з’явилася у них досить пізно. Дітей Валентина Семенівна і Борис Іванович в той час вже не хотіли. Синові виповнилося дванадцять. А тут ця нікому не потрібна несподіванка. Ще й дівчинка. Маленька, хвороблива.

– Якась ти відразу була убога, – розповідала Валентина Семенівна. – Ми другого хлопчика хотіли. Але з’явилася ти. Та ще й хворіла постійно. Змучила всіх тільки, та й потім не легше.

Це була правда. Ліка вступила на юридичний, як того хотіли батьки, але пішла з першого курсу. Її мрією був медичний університет. Вступила всупереч всім і ні дня про це не шкодувала. З першим чоловіком розлучилася під абсолютне несприйняття своїх же тата і мами.

Другий раз заміж вийшла вже після тридцяти, практично відразу стала матір’ю. Зятя Андрія батьки Ліки обожнювали. Під вінець її практично заштовхали.

– Такий хороший, такий чемний! – хвалила його теща.

– І розумний! Он, як мені з комп’ютером допоміг! – радів тесть.

У Ліки від кохання ноги спочатку не підкошувалися. Андрій був просто непоганим варіантом. До того ж на неї вже діяли похмурі прогнози батьків.

– Та кому ти потрібна, розлучена!

– З такими габаритами ти ніколи заміж не вийдеш!

– Ліко, вік, у тебе вже вік!

Самій жінці вистачало роботи лікарем для того, щоб відчувати себе щасливою. З дітьми вона теж спілкувалася – у старшого брата їх аж троє.

Але Андрія все ж відштовхувати не стала. І на пропозицію відповіла позитивно. А тепер, п’ять років по тому, стоїть біля плити з думкою про те, як їй розлучитися.

Поки її нескінченно критикували тільки батьки, можна було просто жити окремо. А тепер критиків стало троє. До них приєднався дорогоцінний чоловік.

Утрьох вони і гризли її з потрійною силою. І господиня погана, і пишка, і дітьми недостатньо займається.

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩