З Миколою ми пройшли через важкий етап в житті: найдешевша орендована квартира, одна котлета на двох, щоб не самі макарони, але викарабкались, слава Богу. І ось тепер, коли Микола став солідним бізнесменом, він не задумуючись покинув нас з дітьми. – Впораєшся, не маленькі вже. – Виявляється, його нова пасія возвеличує його “до небес”, а я, навпаки – притупляла

 

Якось Катя йому подзвонила, що потрібно терміново купити меншому чобітки, а то нічого носити, все взуття стало йому мале. Микол поїхав, купив черевики за тисячу гривень, а потім вирішив, що він цю суму виплатив нібито як частину аліментів.

Одного разу Катя йому подзвонила (а вона йому дзвонить, бо більше нікому, батьків і родичів у них поруч немає), сказала, що грошей взагалі немає, заплатила за садок. Їду дітям купувати нема на що. Микола сказав: “Це твої проблеми!”

Коли у старшого сина був День народження, з іншого міста приїхала в гості хрещена, привезла подарунків, пішли всі разом в ігровий центр відзначати свято.

Приїхав Микола та молодшого сина забрав. Навіть торт не дав дитині доїсти. Сказав, що у них буде своє свято. І поїхав.

Тепер забирає дитину на два дні, потім на два дні привозить. І у хлопчаки тепер як би немає свого будинку. Він каже: “Я поїхав до мами додому”. Або: “Я поїхав до тата додому”. А свого будинку у дитини немає…

А коли хлопчик заплакав і сказав татові: “Я хочу до мами”, Коля його привіз і за “шкворні” тягнув по сходах. А дитина плакала: “Тату! Вибач, тату!”

Я не розумію, що взагалі сталося з Миколою. Раніше він був порядною людиною, яка ніколи нікого не залишить в біді. Був люблячим чоловіком і чудовим батьком.

А зараз? Абсолютно інша людина. Міркування якісь дивні… Йому все одно, чи є їжа у його дітей…

Я вважаю, що так себе вести неприпустимо. А ви як вважаєте?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!


Джерело

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩