– А що, тu на щось nретендувала? З якого дuва? Гроші – мої, nрацював -я, відкладав їх -я. А тu взагалі нічuм не доnомогла

 

Надя в шлюбі вже сім років. Жодного дня у своєму житті вона не працювала. Першу дитину народила відразу після інституту, а через пару років – другу. Ніякого вкладу в сімейний бюджет, крім декретних виплат, від неї за ці роки не було.

Забезпечував сім’ю один чоловік і в нього це  непогано виходило. Ситуація всіх влаштовувала, ніхто нікого не дорікав. Жила Надя з чоловіком у квартирі родича свекрухи, який працював за кордоном, і збирали на своє житло. Звичайно, якби довелося знімати, збирати та відкладати було б практично не можливо.

Чоловік підійшов до справи відповідально і кожен місяць відкладав на рахунок певну суму. У підсумку за сім років вдалося накопичити пристойні гроші. В принципі, можна було б і ще збрати, щоб вистачило на ХОРОШУ квартиру, але родич повідомив, що контракт у нього закінчується, і попросив житло через пару місяців звільнити.

Вирішили вони купувати зараз те, що зможуть.

– Дочка щаслива така була! – розповідає Галина Петрівна. – Їздили з чоловіком, дивилися варіанти, вибирали, прикидали, які школи поруч, де розташовані поліклініки, чи є магазини і т.д. Тобто збиралися жити в новій квартирі сім’єю. Надя дзвонила, розповідала, радилася. Зрештою, підібрали непогану квартиру, угоду призначили …

І тут чоловік, як само собою зрозуміле, приносить Наді підписати шлюбний контракт, з якого випливає, що на цю квартиру вона ніяких прав мати не буде.

У Наді шок, тому що раніше і розмов таких не було.

Чоловік теж показав своє здивування:

– А що, ти на щось претендувала? З якого дива? Гроші – мої, працював – я, відкладав їх – я. А ти взагалі нічим не допомогла. Твої останні декретні проїли три роки тому, витратили їх на твої ж примхи, і відтоді з тебе ні копійки доходу. Ти совість взагалі маєш, чи ні?

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩