Після одруження ми мали жити з батьками чоловіка. Поїхали ми до них в село знайомитися. Я думала, мене прийматимуть як дорогу гостю, а мені майже з порога свекруха дала віник і веліла прибирати. Я навіть вже трохи пошкодувала, що влізла у все це. Вона постійно хвалить свого сина, а мої здобутки применшує, то ж я не впевнена, що ми з нею зможемо вжитися разом

З Петром я познайомилася в інтернеті. Жили ми в різних містах, він мені відразу дуже сподобався – хороший, добрий, красивий, стабільний чоловік. Ми з ним довго спілкувалися в соцмережах, а потім він приїхав до моїх батьків. На той момент я ледь закінчила школу, мені було 18 років, йому – 26. Через пів року Петро зробив мені пропозицію і потрібно було знайомитися з його батьками.

Поїхали ми в село до його батьків. Я передбачала, що все гладко не буде, але ж не настільки. Ми вночі зійшли з поїзда, приїхали до них додому, а вранці свекруха дала мені віник в руки і сказала: тепер в цьому будинку ти господиня, все роби сама. Я прибирала весь будинок, прала їх одяг, прасувала, готувала. Робила їй масажі, крім цього я вважаю, що я надто добре доглядаю за своїм чоловіком, я в буквальному сенсі за ним бігаю як за дитиною.

Все почалося з того, що нас запросили в гості його друзі і я одяглася так, як мені подобається. Моєму чоловікові теж подобається, як я одягаюся. Як тільки я вийшла зі своєї кімнати, свекруха, побачивши мене, мало не зомліла. Вона переодягнула мене з штанів в сукню і змусила напнути підбори, але це було не найгірше. Вона постійно говорила, що мені робити, як робити, що одягнути.

Я навіть вже трохи пошкодувала, що влізла у все це. Вона постійно хвалить свого сина, підносить його до неба (я нічого не кажу, мій чоловік найкращий, але це дратує!), Вона постійно говорить «мій синочок, мій синочок». Хочеться сказати: мамо, прокиньтеся, Вашому синові 26 років!

Якось увечері, сидячи за столом, вона почала говорити про попередні наречених Петра – нібито він завидний наречений. Потім подивилася на мене і сказала, що одна у нього була ну дуже красива, навіть гарніша, ніж ти. «Я йому говорила: бери в дружини, а він ні, нікого не хотів брати. От не зрозумію, чому він саме з тобою хоче одружитися?».

Я не люблю себе хвалити, буду говорити про себе словами чужих людей. У школі я завжди була в авторитеті, вчителі мене любили і поважали, і навіть після закінчення школи вони виписали шкільну подяку моїм батькам за дочку. Я брала участь у всіх культ-масових заходах, і мене знало все місто, вчилася я добре. Зараз продовжую вчитися в університеті і паралельно на перукаря-стиліста.

Але свекруха постійно мене применшувала мої досягнення перед своєю сім’єю. Я навіть йшла в іншу кімнату і мовчки плакала там, тому що знала, що якби я сказала своєму майбутньому чоловікові, що його мама мене ображає, він мені на це відповість: «Ти що таке кажеш? Моя мама – свята, вона не могла таке зробити або сказати. Викинь все це з голови, вона тебе дуже любить. Просто помирись з нею, і будьте подругами».

Через кілька місяців буде моє весілля (призначено на осінь). І я буду жити разом зі своєю свекрухою, тому що він – єдиний син у сім’ї. Що мені робити? Я не зможу з нею жити. Моя мама взагалі від своєї свахи в великому подиві, єдине, що вона сказала – терпи. А що ще робити?

Фото ілюстративне – mirkvartir.


Джерело