Марії зараз 45. Вона ще молода жінка. Син та донька вже покинули батьківську домівку, мають свої сім’ї. В січні Марія вперше взяла на руки онучка, цього року вона стала бабусею. У жінки є все: сім’я, власне велике житло, автомобіль, гарна робота. Діти вже самостійні і тепер в Марії багато вільного часу. Вона ходить по салонах, ресторанах, в юні роки не мала гроші на це все, а зараз ніби й набридло, не цікаво нічого. А рік тому не стало тата, два місяці тому й маму він покликав за собою. Лише тепер Марія зрозуміла, що маючи все, вона нещаслива людина

 

І ось, немає ні тата, ні мами, ніхто не зве в село садити картоплю. На душі пустка, яку словами не передати. Марія щотижня їздить в село до батьків. Довго стоїть біля маленьких горбиків, розповідає все, що не сказала батькам за життя. Шкода, що так часто не відвідувала їх ще живих, молодою ще була зовсім, постійно заклопотана: діти, робота, садочок, школа, вічно часу немає. Сто разів вибачалася зараз перед батьками, але легше на душі не стає.

А нещодавно Марія стала помічати, що й донька не дуже з нею хоче спілкуватися, каже, що дитина часу забирає багато. Телефон не бере, сама не дзвонить, своє життя у неї, свої турботи.

Від того Марії дуже гірко. А що вона може зробити?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – kiev.freeads.


Джерело

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩