Марії зараз 45. Вона ще молода жінка. Син та донька вже покинули батьківську домівку, мають свої сім’ї. В січні Марія вперше взяла на руки онучка, цього року вона стала бабусею. У жінки є все: сім’я, власне велике житло, автомобіль, гарна робота. Діти вже самостійні і тепер в Марії багато вільного часу. Вона ходить по салонах, ресторанах, в юні роки не мала гроші на це все, а зараз ніби й набридло, не цікаво нічого. А рік тому не стало тата, два місяці тому й маму він покликав за собою. Лише тепер Марія зрозуміла, що маючи все, вона нещаслива людина

 

Марії зараз 45. Вона ще молода жінка. Син та донька вже покинули батьківську домівку, мають свої сім’ї.

В січні Марія вперше взяла на руки онучка, цього року вона стала бабусею.

У неї є все: сім’я, власне велике житло, автомобіль, гарна робота. Діти вже самостійні і тепер в Марії багато вільного часу. Вона ходить по салонах, ресторанах, в юні роки не мала гроші на це все, а зараз ніби й набридло, не цікаво нічого.

А рік тому не стало тата, два місяці тому й маму він покликав за собою. І Марія вперше відчула себе дорослою, якась пустка в душі, вона вже не дитина.

Жінка відчула, як життя її змінилося повністю. Її в селі вже ніхто не чекає, тато не запрошує в гості щоразу, мама не набридає щоденними дзвінками, не говорить по сто раз одне й теж. Зі сльозами на очах Марія згадує, як ще нещодавно її все це дуже дратувало, вони злилася, що мама все забуває, перепитує по декілька раз.

Частенько Марія могла не брати телефон, коли, наприклад пила каву з подругами, розмовляла з чоловіком, або просто дивилася телевізор, а потім забувала подзвонити сама.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩