– Лідо, в тебе ж скоро день народження. Я, мабуть, не приїду, погано себе почуваю, але не хвилюйся, без подарунка ти в мене не залишишся. – Людоньки! Такої щедрості від Олени Григорівни я точно не очікувала. Хотіла цей чудо-подарунок одразу ж в смітник відправити, але в голову прийшла унікальна ідея

 

– Ти… Я ж… Подарунок… З любов’ю… А ти…

– Саме так – подарунок! – огризнулася я. – Моя шапка, що хочу, те й роблю.

У мене вдома штук шість шапок лежить. Я ж їх нікому не дарую, хоча могла б. Так навіть тій ж Олені Григорівні вручити. Тільки там запити: хлібопічки, мультиварки, телевізори… Вона поскаржилася синові на мою негідну і низьку поведінку.

– Викинь ти цю шапку, – попросив чоловік.

Я, як слухняна дружина, кивнула. На наступний день в переході я купила таку саму фіолетову шапку. Показала її чоловікові, представивши в ролі нової ганчірки для протирання фар. Він закотив очі, але промовчав.

У Олени Григорівни попросила вибачення, закосивши губу: винна, не подумала, що з мене, недалекої, взяти? Мовляв, шапка принесла мені стільки тепла, а матеріал який класний, що я не стрималася і купила таку саму.

Милі жіночки! Якщо свекрухи дарують вам всілякі дурниці – беріть! З посмішкою беріть. Будь-чому можна знайти застосування.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook


Джерело

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩