І вони мені проходу з дня хрестин не давали з тими грошима. «Мусиш дбати про похресника, ти ж друга мама. Он кум, памперсів на три тисячі привіз, а ти й копійки з хрестин не дала.»

 

Зі своєю двоюрідною сестрою ми бачились вкрай рідко. Жили в різних селах, та й батьки наші не дуже й родичались. Але доля склалась так, що я вийшла заміж за хлопця з їхнього села, і родинні відносини відновились.

Треба сказати, що в цьому селі вкрай дивні звичаї, особливо щодо кумівства. Ось наприклад, на хрестини куми мусять подарувати захмарні, як для мене суми. Тобто кожен пнеться покласти в конверт, як найбільше. Суми тільки від 5000 вважаються нормальними.

Перший день народження малюка взагалі ледь не весілля. По триста чоловік збирають. І особлива церемонія то дарування грошей: конверти тут таки відкривають і голосно суму оголошують.

Це все вже я потім дізналась. А коли сестра мене за куму покликала, я до церкви з хрестиком хлібом і рушничком прийшла. Треба було бачити обличчя моїх майбутніх кумів. Здавалось, я втнула щось вкрай огидне. Але ж мене не попереджали. А в нас саме так куми на хрестини і йдуть.

— Гроші потім віддаси, – прошипіла тітка, – Мусиш бути відповідальнішою!

І вони мені проходу з дня хрестин не давали з тими грошима. «Мусиш дбати про похресника, ти ж друга мама. Он кум, памперсів на три тисячі привіз, а ти й копійки з хрестин не дала.»

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩