Надворі була зима, засніжило так, що світу білого видно не було. Десь о третій годині ночі задзвонили. Відкривши, побачив досить бідненьку жіночу, яка тримала в руках згорток, який час від часу похникував. Це була дівчинка, їй не було й місяця

 

– Краще забирайся по-доброму, – сказав грізно чоловік.

Жінка не прислухалася до порад, почала говорити, що розповість дівчинці, що це вона її мати, а не Катя, одного разу вона дівчинку, мало не викрала. Тоді Ярослав викликав поліцію, жінку забрали до відділку, Ярослав з Анею поміняли місце проживання і більше їх ця жінка не турбувала.

Біологічна мати кинула немовля в таку морозну ніч. Її материнське серце не стислося і вона не турбувалася про неї всі ці роки.

Правду кажуть, не було щастя, так нещастя допомогло, так і в нашому випадку.

Бажаю вам здоров’я, миру та мудрості, дорогі мої!

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩