Одного дня свекруха прийшла до мене сваритися. А я їй з порогу сказала: – Ви знаєте, я подумала і вирішила, що ви праві, борщ за вашим рецептом набагато смачніший і тепер я буду його готувати тільки так


З Михайлом я ще в дитинстві дружила. Він жив на сусідній вулиці у нашому селі. Батьки не хотіли, щоб я з ним спілкувалася, але в старших класах ми почали зустрічатися. Згодом його забрали в армію, а я пообіцяла, що обов’язково його дочекаюсь. Після його повернення ми вирішили одружитися.

Мої батьки були шоковані й зробили шуму на все село. Чого я тоді тільки не вислухала. Щоб одружитися з Михайлом мені довелося збрехати й сказати, що я вагітна. Тоді батьки вже змирилися, а ми відгуляли весілля.

Жили в бабусі Михайла, де й почалося веселе життя. З Михайлом у нас були чудові стосунки, а зі свекрухою ніяк не могла знайти спільної мови. Жила вона неподалік, тому заходила до нас мало не щодня. Кожний її візит супроводжувався причіпками та вказівками, як я маю вести домашнє господарство та доглядати за її синочком.

Я терпіла не довго і теж почала відповідати свекрусі, через що ми часто сварилися. Чоловік не захищав ні мене, ні матір, а просто стояв завжди осторонь.

Через рік у нас з’явився малюк. Я думала, що з появою онука, свекруха змінить своє ставлення до мене. Але я помилялась. Онука вона любила, гралася з ним іноді брала до себе, але в мій бік почалося купа пліток, то я погано дитину годую, то погано одягаю – загалом все таке аби якось мене дістати.

Потім я вирішила перестати боротися зі свекрухою та змінила свою поведінку. Коли моєму синові було три роки, він грав з дівчинкою у чоловіка та дружину. Дівчинка під час гри промовила: “А твоя мама буде свекруха і тепер мусить зі мною лаятись”. Я як почула ці слова, аж присіла. Я ж дійсно колись буду свекрухою. Я тоді спробувала поглянути на ситуацію очима свекрухи. Ти народжуєш малюка, вкладаєш всю силу та час у нього, а потім приходить якась дівчина та забирає його. Тоді я виробила основну стратегію свого ставлення до свекрухи.