За багато років Петро вперше згадав про матір, коли залишився без роботи. Гроші скінчилися, за квартиру було нічим платити і він вирішив поїде до матері в село, перезимує, а потім знову повернеться в місто. Марія зустріла сина з радістю, насипала натрудженими руками борщу, картоплі з салом, посмачила капусти. Так смачно Петро давно не їв. Тоді він перше за довгий час побачив, як ходить мама і опустив голову

Про матір свою Петро згадав, коли залишився без роботи.

Гроші скінчилися швидко, за оренду квартири було нічим платити.

Роботу було знайти важко, а йшла зима, перспектив мало, адже з роботою зараз усіх проблеми на зарплату звичайного охоронця в столиці не проживеш.

Тоді й Петро вирішив повернутися в село до дому, до своєї матері, а там, весною, як вже буде.

З порожньою торбою він переступив поріг старенької хати, мати його чекала, встала з ліжка, хоч важко було, підійшла до сина.

Натрудженими руками насипала борщу, картоплі, посмачила квашеної капусти.

Цілий вечір Марія заспокоювала сина, щоб не хвилювався. Урожай картоплі вона зібрала гарний, є консервації багато, поросятко та кури, їм двом вистачить, зиму переживуть.