КОЛИ МИ НАРЕШТІ ПЕРЕЇХАЛИ, СВЕКРУХА ПОПРОСИЛА У СИНА ЗАПАСНИЙ КЛЮЧ, І КОЛИ Я ПРИХОДИЛА ДОДОМУ, ЧАСТЕНЬКО ЗАСТАВАЛА “МАМУ” ЗА ОБХОДОМ НАШОЇ КВАРТИРИ. ТУТ ЗНОВУ ЇЙ ВСЕ НЕ ПОДОБАЛОСЯ І ВОНА ЧЕРЕЗ КОЖНЕ РЕЧЕННЯ НАРІКАЛА, ЯК ЖЕ ЇЇ СИНОЧКУ НЕ ПОЩАСТИЛО. КОЛИ З’ЯВИВСЯ НАШ СИН, ВОНА ПОЧАЛА ПРИХОДИТИ З ПЕРШИМИ ПІВНЯМИ І ВИЧИТУВАТИ МЕНЕ, ЩО Я НЕ ГОДУЮ ДИТИНУ ЗА РОЗКЛАДОМ, ЩО Я НЕ ТАК ПРАСУЮ ПЕЛЮШКИ, НАМАГАЛАСЯ НАГОДУВАТИ МІСЯЧНОГО СИНА МАННОЮ КАШЕЮ

 З Іриною Степанівною у нас, м’яко кажучи, стосунки натягнуті. Якось з першого дня у нас не складалось, — розповідає Інна. Вона завжди вишукувала в мені якійсь недоліки, спочатку робила зауваження мені, а потім бігла все розповідати чоловікові, сподівалася, що син покине мене і повернеться до дівчини, яку для сина підібрала вона.

Перший час, місяців п’ять, ми жили разом. Це було нестерпним випробовуванням, свекруха буквально намагалася мене зжити зі світу. Я приходила після роботи, ставала готувати вечерю, потім – прибирала, Ірина Степанівна на пенсії, тому весь час сиділа вдома, але займатися побутом вона не поспішала, для цього була я.

Та це мене мало хвилювало, я робила всі домашні справи, але вона під час готування і прибирання ходила за мною по п’ятах і кожен раз говорила, що все роблю не так: то надто великими шматками нарізаю салат, то надто дрібно, то не на тій тертці тру, і взагалі, це “вариво” ніхто не їстиме. З прибиранням теж саме: то під диваном не щодня мию, то посуд не три рази полощу. Словом – все не так!

Коли ми нарешті переїхали, вона попросила у сина запасний ключ, і коли я приходила додому, частенько заставала “маму” за обходом нашої квартири. Тут знову їй все не подобалося і вона через кожне речення нарікала, як же її синочку не пощастило. Коли з’явився наш син, вона почала приходити з першими півнями і вичитувати мене, що я не годую дитину за розкладом, що я не так прасую пелюшки, намагалася нагодувати місячного сина манною кашею, бо у мене молоко як вода і від цього “він худий.”

Чоловік з нею говорив безліч разів: і коли ми жили у неї, і коли вже переїхали. Бесіди ніяких змін не дали. Свекруха мене перевіряла довгих чотири роки. Як тільки я чула, що хтось заходить у двері у мене починало смикатися око і я не жартую.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩

Loading...