Хлопець підвівся на ноги, ще раз оглянувся навколо і повільно рушив із парку. Уже вдруге на цьому місці він чекає дівчину з красивим ім’ям Соломія. І вдруге безрезультатно. Бог любить трійцю, кажуть. Телефон Соломії не відповідав. Дивно усе це. Чого вона йому голову морочить? Ніякої логіки. Говорить одне, а насправді…

Денис глянув на годинник. Стрілка поволі наближалася до дванадцяти. «Добре, зачекаю ще цих кілька хвилин, бо й так черговий раз витратив годину незрозуміло на що!» – намагався сам себе заспокоїти. На лавці поруч так само зневірено опустили голови й квіти. Чому вона не прийшла знову?

Хлопець підвівся на ноги, ще раз оглянувся навколо і повільно рушив із парку. Уже вдруге на цьому місці він чекає дівчину з красивим ім’ям Соломія. І вдруге безрезультатно. Бог любить трійцю, кажуть. Телефон Соломії не відповідав. Дивно усе це. Чого вона йому голову морочить? Ніякої логіки. Говорить одне, а насправді…

Денис познайомився із Соломією в соцмережі. В якомусь колективному діалозі дівчина втрутилася в обговорення арт-виставки. Зайшов до неї на сторінку, розговорилися. Сподобалася. Його взагалі приваблюють розумні дівчата. Як жартують його друзі, «якщо дівчина, крім букваря, нічого не читала, то у неї нуль шансів сподобатися нашому Денчику».

Соломія пише надзвичайні вірші. Її думки глибокі й слова проникливі. Не помітив, як просидів за читанням дівочих творів далеко за північ. Було відчуття, що це саме та, яку він шукав, про яку мріяв. Її ніжний голос підкорив серце остаточно. Вони розмовляли крізь ніч, багато спілкувалися в мережі. Сказати, що Соломія дуже подобалася Денису, це не сказати нічого. У свої двадцять три він не закохувався ще так. Єдине, що засмучувало, дівчина знаходила купу відмовок і причин, щоб не зустрічатися з ним. Уже й перестав запитувати чому. Пообіцяла, то буде.

Минуло чотири місяці. А їх зустріч так і не відбулася. Денис уже почав ображатися на незрозумілі витівки Солі. Навіщо вона себе так поводить? Телефон нарешті озвався.

Що на цей раз? – хотілося наговорити їй багато чого. – Я чекав тебе більше години! Солю, скажи, я тобі зовсім не потрібний?

Дуже потрібний! Не ображайся, я була там, просто не наважилася під’їхати.

Під’їхати? На лімузині? Ти насміхаєшся?

Не дотепно, Денисе, – Соломія на якусь мить замовкла, шукаючи потрібні слова. – Я не хочу тебе втрачати, зрозумій!

Нічого не розумію! Не хочу тебе втрачати, але так круто відшиваю! Придумай щось розумніше!

Денисе, не вимикайся, будь ласка! Увесь цей час я не знала, як тобі сказати, бо ти став для мене дуже дорогою людиною. Без тебе я не уявляю свого життя далі. Але розумію, те, що я скажу, може назавжди нас розділити…

Та кажи уже, – Денис відверто сердився. – Навіть не уявляю, хто там ховається за тими фото красуні в мережі! Чого ти боїшся? Ти що монстр якийсь, щоб мене налякати?

Не монстр, Дене… я неповносправна, візочник…

Хлопець аж присів від несподіванки. Закрив рукою обличчя і закусив губу, щоб не вилаятися. Як же так? Що за несправедливість така несусвітня?

Чому ти мені не сказала відразу? – запитав тихо.

А це щось би змінило у нашому спілкуванні? Хоча…що я кажу? Звісно, ти б не захотів ніяких стосунків з такою дівчиною…розумію, вибач, що обманула…

Та до чого тут це! Солю, я ж люблю тебе! І нам треба зустрітися, просто зараз! Кажи, куди їхати, я буду!

Двері відчинила бабуся. Всміхнулася мило і запропонувала зайти.

Я вас впізнала, Соломійка показувала мені вашу світлину. Проходьте, вона вас чекає, Денисе.

Коли побачив свою дівчинку, таку тендітну й таку беззахисну, із усмішкою у тисячу разів сонячнішу, ніж на усіх фото, захотілося обійняти її й заплакати. Так, як давно-давно в дитинстві, коли боліло розбите коліно. І хто дурний видумав, що чоловіки не плачуть? Він не стримував сльози.

Якийсь час обійнялися й сиділи мовчки. Бабуся тихенько занесла чай і тацю з печивом.

Соломійко, пригощай гостя. Я не буду вам заважати, гадаю, вам треба поспілкуватися, – і так само непомітно вийшла з кімнати.

Ти уже не сердишся?

Квітів шкода, – намагався віджартуватися. – Хіба ж на тебе можна злитися? Ти ж моя. Правда?

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩

Loading...