– Я ж вагітна, ти повинна мені допомогти! Мама сказала, що ти зобов’язана, ти ж мені старша сестра

Мені 35, а моя сестра молодша за мене на 9 років. І природно, так склалося, що я все життя, як старша сестра, змушена була піклуватись про неї.

– Гуляти йдеш? – візьми сестру, – наполягала мама.

І я в 13 років, замість того, щоб грати з подружками, змушена була сидіти з Яною та іншими малюками в пісочниці. Росла я і росла Яна, а мені все так же нав’язували її «з собою». Ось мені 17 років і я збираюся на перше побачення.

– Бери з собою сестру, – каже мама наказним тоном, – у мене голова болить, дайте мені відпочити.

На побачення з 8-річною сестрою? Природно, що воно не вдалося. Наша мама ростила нас одна, родом ми з глухої провінції. Я розумію маму, вона працювала за двох, їй було важко. Але мене ніхто не прагнув зрозуміти.

Коли я закінчила школу, то була на 7-му небі від щастя: тепер я поїду до великого міста і заживу своїм життям. Це був найщасливіший час. Я студентка, я підробляю, щоб зайвий раз не брати грошей у мами, я гуляю, коли захочу, бех хвостика у вигляді молодшої сестри.

Закінчивши навчання я вийшла заміж і залишилася в обласному центрі. Спочатку ми з чоловіком знімали квартиру, а потім йому дісталося житло у спадок. Поступово наше життя стало налагоджуватися. Я народила сина, а чоловік за час мого декрету побудував непогану кар’єру. Олег, так звуть мого чоловіка, багато працював і у нас в родині з’явився достаток. З декрету я вийшла в його фірму: там добре платили. Чоловік був начальником, а я рядовим співробітником в іншому відділі.

– Яна закінчила школу і їде до вас, – заявила мама по телефону, – буде жити у рідної сестри, ні до чого їй по гуртожитках тинятись. Ти старша, ти повинна допомогти.

Доводи, що житло належить чоловікові, що квартира двокімнатна і ми молоді й хочемо жити без сторонніх, мою маму не переконували. Природно, чоловік був не дуже задоволений таким рішенням: довелося сина перевести до нас в спальню, поступившись місцем сестрі.

На 4 довгих роки ми забули про спокій. Яна жила у своє задоволення, забуваючи помити за собою посуд, обполоснути ванну, прибрати білизну. А ще мама вимагала, щоб сестру ми брали з собою у відпустку на море. З’їздили один раз. Спасибі, вистачить. Яна крутила курортний роман, приходила п’яна під ранок.

– Все, – сказав чоловік, – терпіння скінчилося. Більше у відпустку я з твій сестрою не поїду. І мені легше їй знімну квартиру, ніж терпіти у себе в домі.

Чоловік зняв однушку для моєї сестри. «Виставили дівчинку з дому» – так це називалося у мами. Два роки ми платили сестрі за квартиру, а потім її навчання закінчилася і вона вийшла заміж. Чоловіка звали Василем, він був приїжджим і прийшов жити до знімну квартиру до сестри.

– Господиня дзвонила, – обурено повідомляла мені Яна через місяць після свого заміжжя, – вона сказала, що грошей за квартиру їй так і не перевели в цьому місяці! В чому проблема?

– Не буде більше грошей, – мій Олег, почувши, як вона на мене кричала, – я платив за тебе, ти вчилася, ти сестра моєї дружини, а тепер ти закінчила інститут, ти заміжня, влаштовуйтеся на роботу і самі оплачуйте знімне житло.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩

Loading...